Дівчинка на прізвисько Депресія

Олена Концевич застерігає: дружба з депресивними особистостями до добра не доведе.

Така знайома є у кожного. Вона існує в кожній компанії, в будь-якому колективі, і якщо ви придивитесь уважніше, то обов'язково знайдете її серед ваших знайомих. Дівчинка-депресія – це діагноз, під який підпадає неймовірне число осіб жіночої статі. У неї завжди все погано. Завжди. Сонце надворі чи мороз. На роботі вона чи на відпочинку. Сама чи з друзями. Вона завжди й в усьому знайде ґандж, вишукає дефект, вигадає недолік, і з виглядом мучениці буде стійко терпіти цю наругу. Адже усе зло, що існує у світі, на її переконання, призначається їй, усі погані люди стрічаються лише на її шляху, і взагалі навряд чи є планети, які могли б стати для неї сприятливо.

Дівчинка-депресія не втомлюється наголошувати на тому, що суспільство давно втратило надію побачити її колись у своїх рядах цінних членів, невпинно та ядуче акцентує на тому, що усе в її житті покликане приносити їй страждання, що коли за день у неї не стається нічого поганого, то як мінімум зламається наманікюрений учора ніготь. Мало хто з нас може похвалитися еталонною красою, але дівчинка-депресія маніакально хворобливо сприймає свої кривуваті ноги, великі вуха, неідеальний ніс чи маленькі груди. Брак вроди вона активно компенсує модним одягом, стильною зачіскою, аксесуарами за останнім писком моди, однак варто вам зробити комплімент її новим туфлям чи окулярам, замість простого "дякую" у відповідь ви неодмінно почуєте, що на розпродажу гріх було не купити, і що все одно все це сидить на ній, мов на корові сідло. Не завдавайте собі труду переконувати її у зворотному. Вона не потребує вашого визнання: вона хоче, аби її жаліли, тому що, прибравши ореол нещасненької, вона ризикує показати вам свою внутрішню порожнечу у всій красі. Депресія – то її щит, її надійний захист від цікавих очей. Зоставшись без нього, вона безпорадно борсатиметься, мов риба на мілкому, а це аж ніяк не входить в її плани.

Її стрічка в соцмережах забита сумними малюночками, фото, цитатами. Вона обожнює безкінечно постити надривні вірші (добре, якщо не свої). Фотографує вона себе щедро, як правило, на фоні бетонних стін, старих ліхтарів, голих дерев – усього, що якось підкреслило б її занепадницький стан. Все це з тонким натяком – от погляньте, що зробив жорстокий світ з такою тендітною квіткою, як я.

Вона невротична, може без сорому влаштувати п'яну істерику на людях, бити посуд і різати вени уламками скла, ридати і кидатись на людей. Однак вени вона різатиме виключно через грубий светр, оскільки насправді усі її коники – це гра на публіку. Її основне завдання – привернути до себе увагу за будь-яку ціну, оскільки гіпнотичної дії таких людей вистарчає ненадовго, а спілкуватися із завідомо токсичним індивідом не охота нікому. А не вміючи утворити навколо себе нормальне, здорове коло спілкування, їй лишається одне – прив'язувати людей усіма знайомими їй способами: від шантажу ("Приїдь, бо я викинусь з вікна!") до ниття ("Трапляються ж комусь казкові принци, а мені, невдасі, трапляються одні мудаки").

Вона страшенно любить розмови про те, як вона недоїла, не встигла, завалила проект, посварилась із подругою, недоспала… Як правило в таких людей купа проблем і хвороб (часто вигаданих), малокрів'я, булімія, алкоголізм, проблеми з наркотиками, хронічне безсоння. Звідси – холеричний та нездоровий спосіб життя, нічні тусовки, чужі квартири, до чого ж дівчинка-депресія акуратно веде онлайн-щоденник своїх "алкоголічних піке" під кодовою назвою "Сьогодні я страждаю в клубі ***". Усе повинно працювати на створення довершеного образу стражденної боротьбистки за краще життя, котре судилося усім, крім – аd extra– неї одної.

Зазвичай дівчинка-депресія в міру начитана, в міру інтелігентна. Це аж ніяк не інфантильна наївна дитина, яка плачеться вам на плечі через завалений іспит – о ні. Дівчинка-депресія – це цілком досвідчена жінка, яка не вигадує собі гризоту через чорну смугу в житті – вона дуже цілеспрямовано будує навколо себе мур чорноти, черпаючи її у собі самій. Вона приставуча, як кліщ, і якщо побачить вигоду для себе, коханої, то пертиме, мов локомотив, не питаючи імені та прізвища. Як усі люди такого складу, дівчинка-депресія має винятково холеричний характер і лікує свою занижену самооцінку усіма можливими способами. Якщо в житті вам трапилася така – не обманіться. Дівчинка-депресія уміє бути ядучою, фальшивою, мстивою. Посміхатися в обличчя і тихцем лити бруд поза спиною – це її коронна фішка. Переконана у власній ущербності, а відтак – вседозволеності, вона неодмінно наточить на вас зуб, якщо якимось чином ви перейдете їй дорогу. Адже на війні як на війні, а коли життя обійшлося з нею так суворо, з якого б дива їй бути людяною та розуміючою?! За суттю своєю дріб'язкова, вона ніколи не набереться сміливості на рішучий крок, але саме такі дівчатка підсипають проносне колегам перед важливими презентаціями і телефонують ночами чужим чоловікам, аби зіпсувати настрій їхнім дружинам.

Вона постійно страждає від нерозділеного кохання, від недолюбленості, недоказаності, непорозумінь, від неможливості оточуючих сприйняти її тонку, підірвану недоспаними ночами і дешевим бухлом натуру. Не рятуйте її! Вона страждає заради страждань. Проводити з нею задушевні бесіди – марне витрачання часу. Ви не переконаєте її у тому, що чорне – то насправді лише інша сторона білого, а от вона може перекласти частину свого токсичного світосприйняття на вас і, будьте певні, так і зробить. Не через те, що вона погана – просто чим багаті, тим і раді, а депресію можна роздавати щедро, від того вона лише буятиме пишніше.

Дівчинка-депресія живе за принципом "я – найнещасніша". Бо хто ж може любити її таку – вічно одиноку, навіть у компанії приятелів, печальну і самітню?.. Але спасіння потопельників – справа рук самих потопельників. Бо дівчинка-депресія не розуміє – її ніхто й ніколи не полюбить, адже вона не вміє головного – не вміє любити саму себе. 

Оставьте свой комментарий

Следующая публикация