Мені тридцять, і я люблю кумира

Мені тридцять, і я люблю кумира

Олена Концевич не турбується про те, щоб зробити правильний вибір між синицею у долоні та журавлем у небі.

Коли я бачу, як він виходить на сцену, в мене труситься все, що може труситися в жінки. Насамперед в мене труситься моє принижене почуття гідності. Бо дивлюсь на нього і думаю – як можна спати з Славіком і його волохатою спиною або з Мішею та його кривими ногами, коли на світі існує таке диво чоловічої породи?! Ці розкішні довгі ноги, ця ультрастильна зачіска, це царське двохметрове тіло, усмішка ця, від якої пальці пріють… А ці очі, очі ці?! Смарагди меркнуть в порівнянні!..

Мені здається, що я любила його в і 15, і в 25, і напевно 45-річний рубіж ця біда не омине. І альбоми з його музикою я купую, і фото його в мене біля робочого місця стоїть. Тому що люблю – вмираю. Ну бо як його не любити?! Чарівного, сексуального, трохи нахабного, трохи скотину, такого розкутого, такого сильного і водночас романтичного?!

Мені всі кажуть, що я наївна і дурна. Чому – не розумію ніяк. Він багатий, знаменитий, вродливий, розумний (бо був би ідіотом, то не був би багатий і знаменитий). Чим гірше слинитись на кумира, ніж на бізнесмена, який паркує свій "Лексус" біля твоєї роботи?! Що той недосяжний, що цей. Тисячі жінок по всьому світі страждають від нерозділеного кохання до нікому непотрібних безіменних хлопів, плачуть ночами, мріють про високі почуття і не розуміють, чому світ їхніх очей не звертає на них уваги. А я люблю зірку! Не задрипаного якогось пересічного плюгавого мужчинку, а кумира мас! Байдуже, що в нього дружина і двоє дітей – мало в кого які обставини. І сліпому видно, що він оженився тільки тому, що був п'яний з нагоди дня народження Барака Обами, а вона, шльондра, підмовила швейцара, аби той пустив її в його готельний номер. Ну, а йому куди подітись потім? Як чесний чоловік, мусив женитися. Зрештою, в знаменитостей сьогодні одна – а завтра інша. Але якби я оце з'явилась на горизонті…

"Ти ж розумієш, що вам не бути разом", "де він, а де ти", "у вас немає нічого спільного"… А що спільного у вас було з колишнім?! У вас дві вищі освіти, у нього – технікум, два роки тюрми (умовно) і брак клепки в голові (безумовно). То чи не краще поставити на зірку? Адже скільки знаменитостей одружилися на своїх прихильницях – подумати страшно. Ніколас Кейдж прийшов пообідати в ресторан, а вийшов звідти з новою пасією, яка стала згодом його дружиною. І нікому не завадило, що Кейдж – то Кейдж, а його обраниця подавала грушеві пироги і витирала розлите пиво. Майбутня дружина Джона Траволти побачила свого судженого в кіно. І вирішила – вийду за нього, бо він лапочка. І вийшла. Через 13 років, щоправда – але ж!.. А Метт Деймон?! Красунчик Деймон! Теж оженився на офіціантці. І скажіть після цього, що любов зла. Але ж те – Лос-Анджелес, нашіптують стервозні подружки, а ти в Україні, крихітко, а тут зірки по забігайлівках не ходять… Та невже?! – скажу я. От днями пила я каву в центрі міста – то сам Славко Вакарчук за сусіднім столиком апельсиновим фрешем балувався. Добре, що я Вакарчука дуже поважаю, але заміж за нього не збираюся. А був би замість Славка хтось більш цікавий – та живий би з тої кави не пішов.

Ви можете покрутити пальцем біля скроні, пожаліти мене, дурну й наївну, і піти мити посуд і чекати з роботи свого чоловіка – лисуватого рекламника з пивним животом. Дочекаєтесь, вислухаєте тираду, що картопля недосмажена, посваритесь і підете плакатись подрузі в телефон, що життя – рутина і зло. Зате – реальне, зате поряд. А я зараз оце допишу і піду втретє переглядати нове відео свого кумира. Ну і що, що він про мене навіть не підозрює. Він такий самий реальний, як і отой ваш, з пивним животом. Тільки що він не крутить амури за моєю спиною з своєю задрипаною колишньою, не напивається на вихідні і не обзиває мене коровою. Поки ви питимете валідол і пратимете своєму рекламнику шкарпетки, я насолоджусь прекрасною усмішкою свого прекрасного принца, надихнусь його чарівним голосом, помилуюсь на ідеальну поставу і вкладуся спати – задоволена і в піднесеному настрої. І байдуже, що він далеко. Головне, що я про нього знаю – знаю, що є на світі чарівні, сексуальні, трохи романтичні талановиті сволочі. І якщо вони є за океаном – то, повірте, існують і тут, поряд. А мати мрію в наш складний час – це так важливо. 

Похожие темы:

Статья из подборки новостей:
Блог Олены Концевич
Следующая публикация