Серцева вазектомія

Серцева вазектомія

Чому сучасна медицина не лікує моральні травми та любовні захворювання, питає Олена Концевич.

Медицина у нас сьогодні дуже просунута. За ваші гроші вам можуть зробити що завгодно – пришити хвіст, вживити роги, видалити ребра, скорегувати форму носа, рота, ніг, черепа. З вас можуть, нарешті, зробити чоловіка чи, навпаки, жінку – було б бажання і гроші. Що стосується тіла – обмежень жодних. Що ж до справ сердечних, то сиромудрі, котрі придумали, як ловити по вулицях неіснуючих покемонів, досі не можуть вигадати способу гоїти навіть найпростіші душевні рани.

Візьмімо операцію з відновлення невинності. Гіменопластику (так називається ця хитра процедура) роблять усім без винятку бажаючим. Вирішила дама найдревнішої професії на п'ятому десятку вийти заміж – пішла, поновилася і хапнула собі багатого араба, котрого до глибини душі вразила її душевна й тілесна чистота. Вартість – від ста до трьохсот євро, на відновлення організму при цьому йде приблизно тиждень – і ти знову як нова копійка, як сказали б араби, непросверлена чиста перлина.

А от лікування моральних ран може тривати роками, та й коштує гіменопластика душевна відро грошей – в залежності від того, наскільки вам поламали ваші ідеали і обкаляли ваші рожеві мрії і до якого з спеціалістів вам потрібно: до психолога чи зразу до психотерапевта. А потреба в цьому, я б сказала, набагато більша, ніж потреба повернення собі цноти. То якщо можливо перев'язати собі маткові труби з метою небажаної вагітності, то чому досі не придумали метод перев'язувати серцевий м'яз з метою ненаступання в черговий раз на одні й ті ж граблі?..

Скажімо, оженилися ви в юному віці на коханні всього свого життя, яке зустріли на п'яну голову у парку культури на концерті, скажімо, Тіни Кароль. І все вам у ній подобалося – і біляве волосся, і легкість, з якою вона пила коктейль "Юність" (пиво з вишневим лікером), і навіть її рожевий селфі-патик видавався вам верхом ваших мрій. Через два роки спільного життя, в день, коли вам виповнилося 21 і ви змогли врешті офіційно купувати алкоголь, ви зрозуміли, що життя – штука цинічна, і що ваша дружина насправді – непролазна дурепа, верхом інтелектуальних потуг якої, власне, і була Тіна Кароль. А час пішов, і поки ви набиралися розуму і прозрівали, у вас уже на руках дитина, теща, розміняна квартира і депресія, котру не вилікувати жодним коктейлем "Юність"… Потім буде розлучення, сльози, нарікання колишньої коханої і прокльони тещі, нервовий зрив, депресія і неприємний осад на довгі-довгі роки. Оскільки грошей на модного лікаря, що зветься психолог, у вітчизняних студентів катма, зостається алкоголізм. І що його робити?

А існувала б процедура відновлення юнацької психіки – заплатив би хлопчина сто баксів і міг би наново знайомитись із юними шанувальницями Тіни Кароль і Світлани Лободи хоч до другого пришестя. Періодично доводилося б, звісно, процедуру зшивання емоційної мембрани повторювати, поки серед німфеток йому не трапилася б справжня бойова подруга, але що таке в наш час сто баксів?!

Приклад інший. Знайшов наш герой свою Джульєтту, Офелію, Дездемону. Живуть, не тужать. І тут на новорічний корпоратив приходить нова співробітниця – гарна, мов весна, і очі у неї, мов у корови. І хлоп наш губить розум після десяти текіл, і падають вони в обійми гріха просто на стіл у конференц-залі. А що далі?.. Дружина про все здогадується, починаються нічні переписки крадькома по телефону, побрехеньки про пізні наради і казки про риболовлю з мужиками на вихідні. В результаті – ще два роки пекла, розлучення, поділ майна, сльози дружини, прокльони тещі, розставання з співробітницею, котрій за два роки набридла вся ця Санта-Барбара, і як результат – нервовий зрив, алкоголізм, наша пісня гарна й нова. А існувала б серцева вазектомія (це така штука, коли чоловікам щось-там в організмі шаманять, щоб вони могли на презервативи не витрачатися, але при цьому – щоб без кіндер-сюрпризів) – пішов би мужчина після весілля та й перев'язав собі якість душевні струни, аби на інших жінок більше не тягло. І жили б вони довго й щасливо і померли у один день.

Утопія?.. Про телевізор колись теж так казали. А питання залишається. Бо якщо будь-яке стерво може так яскраво розказати тобі, що воно – межа твоїх прижиттєвих прагнень, що це запишеться тобі на твій жорсткий диск на роки й роки, то пора б вже знайти можливість весь цей непотрібний шлак – образи, травми, розчарування і страждання – стирати. Ну, або хоча б антивірус якийсь винайти. Психологи, щоправда, без роботи залишаться, але що ж.

Похожие темы:

Статья из подборки новостей:
Блог Олены Концевич
Следующая публикация